Творчість і Бібліотека
Понеділок, 20.11.2017, 22:14
Логін:
Пароль:
Головна сторінка [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Творчість і Бібліотека » Вірші, проза, поезія » Вірші поетів з Богородчан (Публікація віршів поетів з Богородчанщини)
Вірші поетів з Богородчан
bibliotekaДата: Субота, 27.11.2010, 12:48 | Повідомлення # 1
Адміністрація проекту
Група: Адміністратори проекту
Повідомлень: 26
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
Тут будуть писатися вірші, та просто хороші тексти поетів з Богородчан.
Приклад написання.
Імя, по батькові, та прізвище поета.
Назва твору.
Твір.
Успіхів...
 
Богородчанська ЦРБДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 2
Група: Гости





Вірш Оксани Вербовської
Молитва – сила!

О молитво, вічна – пресвятая,
Наче мати до грудей нас пригортаєш,
Даєш життя, наснагу, віру –
І кожну мить даруєш нам щасливу.

Скільки у тобі мудрості і сили,
Ти – щит, ти – меч, і захист для безсилих,
Залізо ломиш, гнеш окови,
Шлем променя надії і любові.

З тобою ми усе поборемо, здолаєм,
В тобі душа добрішає і оживає. –
Словами серденька ти промовляєш –
Ти з Небом, з Богом нас єднаєш.
Молитва – світло, серця зріння,
В молитві ласка Божа і спасіння!
Тобі – полегкість, спокій, благодать, –
Бо Дух Святий в душі вита!

Молімось завжди вдень й вночі,
Несімо радість і красу душі,
Молімося за наш народ, за мир, життя,
І хай святу молитву приймуть небеса!

 
Богородчанська ЦРБДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 3
Група: Гости





Н. Порада

Осінь

Осінь сіє дощем, сад під сірим плащем.
Осінь студить долоні і серце.
Забирає тепло,
Мрій й радість на зло.
Сад пустий, світ пустий, незатишний, страшний.
Всюди сіро і сиро, безнадійно і мрячно.
Шепіт ніжних зірок. Буде літо й вінок,
Трав буяння й шатро безкінечного неба.
Роки тихо пливли і отави були.
Рвати плід, щоб не лід, залишається слід.
З саду листя згрібати вже треба.
Мрій жар-птиці стрімкі і бажання тремкі.
Відлітають назавжди у вирій далекий.
Листя- спомини вже у багаття паде.
Гріє душу полиновий дим й будить трепіт.

 
бібліотека хСолотвинДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 4
Група: Гости





Роман Шебунчака
Вірші Романа Шебунка

Дзвенять соловейки круті береженьки,
ІБистриця в них гомонить
Там пурхає вітер серпанком легеньким,
І сонце в Солотвин спішить.

Солотвин, Солотвин,де квітнуть каштани,
Й дуби стовікові піднялися ввись.
Солотвин, Солотвин, мій краю коханий.
Де пісня і праця в обіймах сплелись.

 
Бібліотека с.Підгір'яДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 5
Група: Гости






Підгір'я, кохане Підгір'я зарінки, ліси і поля.
До тебе у серці довір'ям любов пломеніє моя.
Твоя слава Підгір'я це люди,твоє щастя на царинах тут
доки піснею дихають груди і квітки сподівання цвітуть.
М.Заводовський.
 
бібліотека с. ГрабовецьДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 6
Група: Гости





Підцак Ганни Миколаївни

Легенда про село Грабовець

Легенду розкажу вам про село, яке на беріг Бистриці лягло,
Про те село вам хочу розказати, з якого починаються Карпати.

Коли перейдеш потік неглибокий, колись стояв тут монастир високий.
Отут молились Богові ченці, і на молитву люди йшли усі.

Монахи були трудолюбні, звикле, їм поле,подарованге, що зветься Прикре.
Ще їх поле, що красується, як дзьоб лелечий, а має назву поле Скарб Чернечий.

Тут виріс не один шляхетний клан,про це нам Пушик вже писав Степан.
Ще розказати б міг про весь життєвий вир, старезний лар За монастир.

А попід лісом трохи нижче, там в'ється стежка, що веде Під Городище,
З якого починалося воно, це наймиліше чарівне село.

Тут жив колись великий князь чи граф, не можу відшукати по роках,
Які посивіли в далекій давнині, спливли у Бистрицькій стрімкій воді.

До захід сонця повернула свої лиця, велика і мала Березовиця,
А там під лісом у чарівній барві, красується Стражнися в своїй зарві.

Це було все колись, тепер уже не те, але гора Стражниця стереже
Ту на Касюбиній цілющу криницю, холодну й чисту її водицю.

Та в села історія тривожна, це описати в двох словах не можна.
Про це баладу треба написати, що би про день пекельний розказати.

Ми гордимося цим селом, що пахне лісом і зелом.
Нас не покине сила молодецька, а ця легенда наша Грабовецька.

Ну що ще люди хочу вам сказати, словами цю красу не можна описати,
Тут треба жити, дихати тут нею, Карпатською красою оцією.

 
Бібліотека смт.СолотвинДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 7
Група: Гости





Я-україночка маленька,
То мене навчила ненька.
Разом з сонечком вставати
Й вишиванки вишивати.
Залюбки я вишиваю,
Файну пісеньку співаю.
Так бабусенька співала,
Як мене ще колисала.
У дубовій колисочці,
На кужівній вереточці.
Так співали прабабусі
Нашим ще малим матусям.
Бо на нашій Україні
Всі пісні немов чарівні.
Як западе мені в душу
Назавжди співати мушу.
 
жураківська бібліотекаДата: Субота, 27.11.2010, 12:49 | Повідомлення # 8
Група: Гости





Ох степи широкі,
Ви гори високі,
ідної ВкраїниііТи Дніпро глибокий,
Ви ліси зелені,
Прийдіть до мене,
До мене на чужину.
Хай у сні побачу
Рідну Україну
Та хай полюбуюсь
Степами тими,
Та тими полями-
Рідної Вкраїни.
Та хай подивлюся
На ліси високі.
На ті Карпати,
Набистрі потоки.
Збудився я вночі-
Холодна ніч була.
Кричали десь сичі,
Стелилась сива мла.
Ні місяця,ні зір-
Мов океан кругом,
Лиш вітер ніби звір,
Заводить під вікном.
Вставай!Вставай!
Не час тепер на сон,
Бо в ранах рідний край,
Там плач лише істогін.
Завзявся лютий ворог
Людей з землізмести-
Куди лише не глянеш-
Могили і хрести.
 
ГістьДата: Понеділок, 14.02.2011, 20:23 | Повідомлення # 9
Група: Гости





http://www.tryguba.vn.ua

це сайт, який я зробив для свого батька
на ньому розміщена перша збірка віршів...

 
Форум » Творчість і Бібліотека » Вірші, проза, поезія » Вірші поетів з Богородчан (Публікація віршів поетів з Богородчанщини)
Сторінка 1 з 11
Пошук: